Христос сьогодні лягає у гріб поряд із закатованими, розстріляними синами і доньками України, щоби і тим, що у гробах, життя дарувати. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у Велику п’ятницю на Вечірні з виставленням плащаниці в Патріаршому соборі Воскресіння Господнього.
Предстоятель відзначив, що голос Божого Слова зі Святого Писання зробив нас учасниками трагічної події Страсної п’ятниці – ми стали свідками страждань, розп’яття, смерті нашого Спасителя і стали учасниками його похорону. Ми поклали образ його нетлінного тіла в нашому соборі, як до гробу.
«Ті, хто засуджували нашого Спасителя, – зауважив духовний лідер, – катували Його, хотіли забрати в нього гідність, думали, що засуджують звичайну безправну людину, а натрапили на самого Бога, який хотів стати останнім з поміж людей, щоб показати, що кожен, хто вбиває людину, у ній вбиває, зневажає Бога Творця і Спасителя».
У Бога немає другорядних людей, наголошує Предстоятель, життя кожної людини у своєму Сині Отець переживає як своє власне.
Проповідник провів паралелі: «Чуючи Боже слово про страждання Бога в людині, про смерть Сина Божого у людському тілі, гадаю, кожному з нас стоять в очах картини української Голгофи. Це нас сьогодні вбивають. У ранах Христових ми бачимо зранені понівечені тіла синів і дочок України».
У стражданнях Господніх, сказав він, ми бачимо горе трупів, ріки крові і море сліз, які заливають колись квітучі міста і села.
«У похоронній процесії з плащаницю довкола нашого собору, ми бачимо бездиханні тіла наших воїнів, яких наші міста і села стрічають на колінах», – відзначив Предстоятель.
Христос ліг у гріб, каже він, і тут, у гробі, ми бачимо братські могили Бучі і Бородянки.
«Ми бачимо як досі дістають тіла синів і дочок України в раненому Чернігові й продовжують і продовжують убивати у місті мученикові Маріуполі…», – додав проповідник.
Але сьогодні Боже слово нам каже, що рани Христові є оздоровляючими. Тому Він хотів бути зраненим, щоби торкнути своїми ранами наші рани. Він хотів бути несправедливо засудженим, щоб нас визволити і роздерти ті боргові зобов’язання, які диявол записав як наш з вами смертний засуд.
Він сьогодні лягає у гріб поряд із закатованими розстріляними синами і доньками України, щоби і тим, що у гробах, життя дарувати.
У Великодну п’ятницю ми почитаємо Його животворящу смерть.
Ми вкладаємо Його до гробу, але знаємо, що Він там довго не задежиться, знаємо, що з Його смертю настає надія на Воскресіння. Ми знаємо, що Він сьогодні сходить на дно пекла, щоби за руку вивести всіх од віку померлих і привести їх додому Небесного Отця.
Ми знаємо, що з моменту Твого погребення усе починає перемінятися. Переміни наш смуток на радість! Переміни сльози України на радісний спів, який буде оспівувати життя у Тобі!
Департамент інформації УГКЦ
